Сергій Грабовський закінчив медичний університет імені Богомольця, а тоді — військову академію. По розподіленню потрапив до загону морської охорони у Маріуполі у 2020 році.
Повномасштабне вторгнення 27-річний лікар Грабовський теж зустрів у портовому місті. Сергій вже більше, ніж пів року у російському полоні
Про хлопця розповіли мама Наталія та сестра Людмила.
«Сергій — дуже наполегливий. Пам’ятаю, якогось семестру в медичному університеті мав пролетіти зі стипендією. Але пішов писати заяву, щоб перед комісією перездати іспит з латинської мови», — розповідає сестра Людмила.
Своєї мети — стати військовим лікарем — Сергій досягнув у 24 роки. 26 червня 2020 року він приступив до виконання посади начальника охорони здоров’я 23-го загону морської піхоти.
Людмила згадує, як Сергій приїхав у першу відпустку додому, ділився враженнями про місто, людей, колектив, роботу.
«Казав, що місто гарне, почали відбудовувати дороги, люди привітні. Багато говорило людей російською мовою, колектив — дружний. В роботі йому, молодому командиру, допомагав старий за стажем роботи фельдшер. Багато доводилося попрацювати з документацією, аптекою, забезпеченням. В цей період його становлення ще й COVID-19 прийшов: вакцинації, госпіталізації», — розповідає сестра.
Війна у Маріуполі
Мати зазначає, що перші тижні війни активно переписувалась із сином. А потім зник зв’язок.
«Він телефонував мені з інших номерів. Потім мовчання було на три тижні. У мене були сльози, шок. Він мені зателефонував уже з «Азовсталі» після 3 тижнів тиші. Сказав, що у нього все гаразд. Люди, мабуть, його так і в телефоні підписували, бо у Сергія все завжди було гаразд. А ще жартував, що їжі стільки, що навіть собак є чим годувати», — додає Наталія.
Діана, подруга Сергія, теж час від часу отримувала повідомлення від військового лікаря. На її питання чи він в порядку, відповідав військовим «+».
В ніч на 16 травня, коли син мені подзвонив, я запитала: «Ти на заводі чи ти вже в полоні?» Він сказав: «Мамо, я на це питання відповідати не буду», — розповідає мати полоненого бійця.
Док в полоні
20 травня Сергій Грабовський разом з іншими військовослужбовцями, які боронили Маріуполь, покинув завод «Азовсталь».
Наталія каже, що спершу у військкоматі видали документи про те, що він зниклий безвісти. За 2 місяці — отримали підтвердження від країни-агресорки, що він у полоні в росії.
«Людина, коли чекає, воно здається: день пройшов без поганої звістки, значить, слава Богу, день був вдалий. Так живемо другий день, третій, десятий», — каже мати військовополоненого..
Вона додає, що під час першого обміну були й побратими Сергія. Вони були важкопоранені, і їх вдалося повернути до України.
ЇЇ з донькою допустили до військовослужбовців. Вони сказали по Сергія таке: «Док на місці, він лікує людей. У нього все нормально, ходить посміхається».
Але материнське серце крається: нещодавно вона побачила свіжі кадри з полону.
«У мене є фотографії, де він в полоні, то в нього розвалюється взуття. Може, він зараз босий ходить, я не знаю. Про це не думаєш тільки тоді, коли спиш. А сну фактично немає», — додає Наталія.
Допоки Сергій перебуває у полоні, президент Зеленський вручив йому орден та підвищив звання до старшого лейтенанта.
Мати зазначає, що жінки усіх військових з їхнього підрозділу дуже згуртувались.
«Ми чекаємо усіх, але кожна — на свого», — з трепетом у голосі завершує мама полоненого.
Джерело — «Української правда. Життя».