Попри те, що Росія внесла захоплені українські території до своєї конституції та офіційно називає їх «новими регіонами», кордон між окупацією та РФ нікуди не зник. На ній продовжують працювати повноцінні контрольно-пропускні пункти — з чергами, перевірками, фільтраційними процедурами та правилами, що постійно змінюються. Формально йдеться про «внутрішнє переміщення», на практиці — про повноцінне перетинання кордону під контролем силовиків.
Черги як норма: виїзд з окупованої Луганщини
Черги з автомобілів, які виїжджають з окупованої Луганщини до Ростовської області, стали звичним явищем. Найскладніша ситуація — у напрямі Новошахтинська. За повідомленнями у профільних чатах, перед шлагбаумом тут може збиратися до 30 машин. У вихідні очікування розтягується на годинник.
Співгенеральна директорка громадської організації Helping to leave Юлія Боклаг зазначає, що ставлення російської влади до українців на тимчасово окупованих територіях залишається дискримінаційним: люди фактично позбавлені волі пересування. Обмеження стосуються не лише виїзду, а й переміщення між населеними пунктами всередині окупованих територій через велику кількість блокпостів. За її словами, Росія не зацікавлена у тому, щоб створювалося враження масового від’їзду людей із захоплених територій.
Нові правила КПП: все в одну чергу
Пропаганда продовжує створювати картинку «успішних регіонів», тоді як на практиці правила перетину КПП регулярно ускладнюються. Останні зміни були введені близько місяця тому і торкнулися як автомобілістів, так і пасажирів автобусів.
Люди діляться досвідом у чатах:
«Тепер через сканер проходять усі і машини, і автобуси. Якщо ви приїхали на КПП і перед вами вийшли люди з автобуса, ви за ними стаєте».
«Раніше водій та пасажири, які проходять КПП на власному авто, могли не проходити термінал. Тепер завдячують усі. Часто буває так, що пасажири потрапляють в одну чергу з пасажирами автобуса та пішими і змушені чекати по 20–30 хвилин».
Фактично особистий транспорт більше не дає жодних переваг: водії, пасажири автобусів та пішоходи можуть опинитися в одній спільній черзі.
«Інтеграція» без звітності та прозорості
Адвокаційний директор Центру прав людини ZMINA Олена Луньова звертає увагу на правовий парадокс: у російській статистичній документації Донецька, Луганська, Херсонська та Запорізька області фактично відсутні. У звітності ще можна знайти Крим, але дані щодо інших окупованих територій засекречені.
У цьому правила перетину кордону змінюються майже завжди. У тематичних пабліках щодня з’являються десятки повідомлень із питаннями про те, де черги менші та який КПП працює швидше.
Документи як головний бар’єр
Більшість мешканців тимчасово окупованих територій мають проблеми із документами. Комбінації різні: у когось є російський паспорт і немає українського, у когось навпаки, хтось має документи прострочені. Кожен випадок потребує індивідуального підходу.
Додатковим ускладненням стала нова ухвала РФ, згідно з якою діти при виїзді за кордон повинні мати закордонний паспорт. Це створює для сімей ще один бюрократичний бар’єр.
«Нова ухвала, яку прийняла Російська Федерація, про те, що тепер діти при виїзді за кордон повинні обов’язково мати закордонний паспорт. Тобто якщо сім’ї з дітьми планують виїжджати з ВОТ, їм тепер потрібно проходити ще одне зайве важке бюрократичне коло», — розповіла Боклаг.
Вона навела приклади, коли українці, які виїжджали до Вірменії чи Білорусі лише з російськими документами, не могли довести своє громадянство та родинні зв’язки з дітьми. Отримати українські документи за кордоном у таких умовах найчастіше неможливо.
Ідеальний варіант, додає експерт, мати на руках і російські та українські документи. Якщо є лише російські — їхати до Білорусі, отримувати у посольстві України довідку на повернення та пішки пройти через єдиний пункт пропуску Мокрани — Доманово у Волинську область.
Робити українські документи і рухатися далі в Європу або залишатися в Україні. Але для такого маршруту знадобиться кілька днів, а то й тижнів. Адже спершу треба пройти КПП на окупованій території. За словами очевидців, автомобілі пропускають вкрай повільно, а робота інфраструктури часто не справляється із потоком.
Фільтрування та огляди без гарантій
Попри риторику про «внутрішні регіони», виїзд з окупованих територій до Росії залишається процедурою з високим рівнем ризику. Люди проходять фільтраційні заходи, ретельні огляди та перевірки телефонів.
Олена Луньова наголошує, що повністю безпечного виїзду не існує: правила можуть змінюватися будь-якої миті, а інтерес силовиків можуть викликати телефони, листування чи документи. Російські спецслужби використовують програми для відновлення віддаленої інформації, включаючи старі лайки та перепости.
«Наших громадян змушують роздягатися. Показувати всі речі, щоб дивилися всі, навіть на білизну, всі речі, всю сумку треба вивертати та показувати. Цілком безпечного з гарантією виїзду ніколи немає. Бо ніхто ніколи не знає, які там правила, який інтерес викличуть ті чи інші люди, їхні телефони, документи. Це на виїзді. Тому можна зробити все можливе, щоб питань було менше», — каже Луньова.
Поїздки за водою, ліками та виживанням
Для мешканців Донбасу виїзд до Ростовської області часто не питання комфорту, а спосіб виживання. Люди їздять за продуктами, ліками, побутовими товарами чи просто щоб скористатися водою. На окупованих територіях зберігаються серйозні проблеми з водопостачанням та медичною допомогою.
За словами Юлії Боклаг, ситуація особливо критична для людей похилого віку: швидкі допомоги часто не приїжджають, а доступ до життєво необхідних препаратів, включаючи інсулін, залишається обмеженим.
«Люди там практично нікому не потрібні. Загалом є величезні проблеми з медичною допомогою. А стосовно старших людей це ще більш актуально. Не отримають навіть термінову критичну допомогу, типу інсуліну. Наприклад, швидкі не приїжджають практично. Дуже багато випадків, коли люди помирають від інсульту або перебувають у тяжкому стані після пережитого інсульту», — сказала вона.
«Особлива зона» та посилення контролю
Навесні Росія вже змінювала порядок перетину кордону, розділивши пункти пропуску на категорії. Наприкінці травня 2024 року було введено так звану «особливу зону» на кордоні між окупованими територіями та РФ. На практиці це стало ще однією формальною підставою для посилення контролю, включаючи перевірки готівки та перерахунок сум.
Мобільний телефон під час перевірки може погіршити проблему. «Росіяни вже давно користуються програмами, які дають змогу відновлювати інформацію на телефонах. І ви можете здивуватися, наскільки далеко вони можуть відновити листування, про які людина зовсім забула, ніколи про них там уже не чула останні роки. Але десь там 2021 року щось там лайкнув чи перепостив», — попереджає Луньова.
Ускладнює ситуацію зв’язок — українські сім-картки не працюють, а щоб купити російську, потрібен російський паспорт. І до цього додається факт того, що відомі месенджери на тимчасово окупованих територіях блокують.
Паралельно посилюється контроль усередині самих територій: власників автомобілів зобов’язали перереєструвати машини та отримати російські номери до 1 січня. Після цієї дати контроль поширюватиметься і на автомобілі з номерами, виданими угрупованнями «ЛДНР».
«Що б вони не декларували, ця процедура “інтеграції”, яка відбувається внаслідок незаконної анексії цих територій та інтеграції всіх систем до російської, вона пробуксовує. Нічого за три роки вони не зробили такого змістовного, щоб території, тимчасово окуповані території України, повністю увійшли до складу Російської Федерації. У принципі це неможливо, тобто повністю вони туди і не увійдуть», — вважає Луньова.
Жорсткість перевірок російська влада пояснює тим, що власники таких автомобілів часто уникають відповідальності за порушення правил дорожнього руху, продовжують користуватися українськими номерами та посвідченнями водія, які так звана влада РФ позбавили юридичної сили. За порушення — штраф від кількох сотень до тисяч рублів або позбавлення прав.
Мобілізація як фактор ризику
Ще одна вразлива категорія — молодь. За словами Юлії Боклаг, після отримання російських документів молодим людям часто одразу вручають повістки. Це стосується як випускників коледжів, так і студентів, які лише вступають до навчальних закладів.
«Всі ми знаємо про масову мобілізацію, що відбувається. Крім того, що хвилями вона просто відбувається на постійній основі, і людей змушують так чи інакше отримувати російські документи. І відразу після отримання російських документів людям вручають повістку. І вручають повістку після того, як люди, молоді хлопці закінчують чи вступають у коледжі, наприклад, і теж отримують повістку практично паралельно з атестатом», — розповіла Юлія Боклаг.
Саме тому, наголошує вона, кожній людині потрібен індивідуальний маршрут виїзду. Іноді довший шлях виявляється безпечнішим, але деталі маршрутів волонтери свідомо не розкривають.
Контроль як інструмент управління населенням
Аналітики сходяться на думці: збереження КПП та постійне ускладнення правил дозволяють Москві контролювати переміщення людей та регулювати потоки населення, насамперед працездатного віку. Це особливо болісно для тих, хто не отримав чи не хоче отримувати російський паспорт та побоюється фільтрації через зв’язки з Україною.
«Це дуже негативно впливає на людей, які не бажають і не отримали російського паспорта на окупованих територіях. Ну і для тих, хто не хоче приходити та обґрунтовано боїться проходити фільтраційні процедури через наявність, наприклад, зв’язків зі Збройними Силами України чи безпосередньо з органами державної влади України. Тому посилився контроль», — вважає Олена Луньова.
Волонтери радять готувати виїзд заздалегідь та не відкладати його, доки правила знову не змінилися. Організація Helping to leave супроводжує людей після проходження кордону, надає інформацію, сім-карти, можливість переночувати та допомогу з подальшим маршрутом, у тому числі для маломобільних людей.
«Наша команда зустрічає їх вже після проходження кордону. Ми там надаємо людям необхідну інформацію, даємо сім-картки, люди можуть переночувати та поїсти. Деяким людям ми допомагаємо, особливо вразливим групам населення з квитками далі за маршрутом. Є можливість допомогти людям спецтранспортом, якщо, наприклад, є маломобільні люди», — зазначила Юлія Боклаг.
