Чому подружжя маріупольців побудували у дворі котячий будинок і встигли про це пошкодувати, — ФОТО

Пані Тетяна з чоловіком завжди любили тварин, а коли у 2019 році побачили, як дворова кішка взимку зі своїми кошенятами поселилася на даху голуб’ятника, щоб до них не дістали собаки, то вирішили побудували для котів будиночок у дворі своєї багатоповерхівки.

Весною 2019 року пенсіонерка Тетяна Владикіна разом з чоловіком придумали поставити будку для трьох котів, які на той момент жили у дворі, щоб врятувати їх від роздирання собаками і полегшити майбутні зимівлі.

Для цього родина почала збирати підписи мешканців свого будинку, що вони не проти. Звісно, не всі сусіди були у захваті від ідеї котячого будинку, проте більшість дали свою згоду.

Далі пані Тетяна пішла брати дозвіл у міській раді на установку будиночка та отримала його, тому тепер він рахується власністю міста.

Владикіни самі придумали макет будки та віддали його в майстерню, де зробили міцний дерев’яний будиночок. Обійшовся він у 13 000 грн, це власні кошти пані Тетяни і її чоловіка. Ніхто з сусідів фінансово їм не допомагав.

У 2019 році на міському конкурсі «Благоустрій двору» котячий будинок зайняв перше місце і Владикіним дали 10 000 грн. «Це не покрило навіть наших витрат на його будівництво», — говорить подружжя.

Але найгірше почалося після установки будки. За сезон до неї підкинули десяток кошенят.

Цим будинком ми зробили собі головну біль. Ми ставили його для трьох наших дворових котів, і навіть подумати не могли, що до нас зноситимуть ще зовсім маленьких кошенят з усіх усюд. Добре, що більшу частину розбирають, але це непросто: ми постійно шукаємо, кому їх віддати, а деякі так і застрягають тут», — розповідає Тетяна Владикіна.

Ті сусіди, які були й так проти будиночка, почали обурюватися навалою котів, яку ніхто не міг передбачити. Діти, які живуть у цьому й навколишніх будинках, теж зносять до цієї будки кошенят, яких знаходять в інших дворах, хоч Владикіни просять цього не робити.

«Мало того, що витрачаємо власні кошти на корм та лікування, так ще й за стирилізацію віддаємо 700 грн. Може місто хоча б зобов’язало ветеринарів робити це безкоштовно для безпритульних тварин», — ділиться пані Тетяна.

Владикіни годують котів недешевим сухим кормом (коштує 130 грн за 1 кг, на тиждень його йде 3 кг), а кошенят мокрим (7,5 грн за пакетик). Саме корм рекомендують давати тваринам ветеринари. До того ж, миски після нього легко споласкувати, тому не виникає антисанітарії. «У сусідньому будинку бабусі годують котів кашками і не миють ті брудні тарілки, у яких вже завелися комахи. Оці каші і відварені бички — це дуже некорисно для котів», — пояснює жінка.

Біля будки родина зробила спеціальну зону з піску, щоб коти ходили туди в туалет. За його чистотою Владикіни теж регулярно слідкують.

У кожній комірці лежать теплі підкладки, щоб взимку котам було комфортно там спати. Зараз у будці на постійній основі живе три коти, один з них — нещодавно підкинуте кошеня, яке подружжя шукає, кому прилаштувати.

Якщо захочете забрати кошеня (дивиться в камеру) у свої гарні руки, то сконтактуйте з 0629

«Ми переживаємо за цих кошенят. У дворі їздять машини і збивають їх, ми поховали вже кількох таких. Це важко і ми вже встигли пошкодувати про свою затію. Буває, що забирають кошенят, познущаються над ними і викидають назад. Ми таких бідолах забираємо лікувати додому, а потім їм вже важко пристосуватися до вулиці, тим паче, якщо в них якісь фізичні вади. У нашій квартирі живе вже три таких врятованих кішки», — розповідає пані Тетяна.

Для кошенят зробили збоку сходинки, щоб їм легше було підійматися та спускатися.

У нас був випадок, коли дворовий кіт підчепив інфекцію, ми віддали 7500 грн за його лікування, а через кілька місяців його збила машина, — говорить з сумом жінка і додає: — Якби не кошенята, то ми б не нарікали, так як дорослі коти самі взмозі заховатися від собак чи втекти від машини».

Фінансово допомагає Владикіним годувати та лікувати котів їх доросла донька.

«У будинку поруч мешканці зробили невеличку будку з підручних матеріалів, хто що виніс. Коли їх запитали, чи хотіли б вони такий будинок, який поставили ми, то вони відповіли, що навіщо, якщо наш вже є і стоїть поряд», — пояснює проблему чоловік пані Тетяни.

Владикіни наголошують, що цей будиночок — не притулок для тварин. Пані Тетяна вважає, що не маріупольці мають ставити такі будки у своїх дворах і 24/7 слідкувати за порядком навколо неї, а місто має будувати притулки для котів десь на околицях і обслуговувати їх.

Незважаючи на всі фінансові та моральні труднощі утримання цього будиночка, подружжя говорить, що якщо взялися вже за нього, то будуть доглядати поки будуть сили.

0629 спеціально не вказують адресу, бо мешканці хвилюються, щоб до них не почали приносити кошенят з усього Маріуполя.

Читайте також: У Маріуполі з’явилося місце, де збираються всі собачники міста, — ФОТО

Источник