«Чорний гумор рятував, щоб не поїхав дах»: «азовець» про бої за Маріуполь та місяці полону — новости Мариуполя

Війна в Україні для Дмитра Андрющенка розпочалася в 2014 році – тоді ж він і приєднався до славетного «Азову». За час першої фази вторгнення росіян пройшов майже всю лінію фронту на Донеччині – Павлопіль, Мар’їнку, Гранітне, Красногорівку, Докучаєвськ. А з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідного Маріуполя.

«Я не очікував, що кацапи будуть крити і знищувати квартал за кварталом… Я знав, що вони так вміють, я знав, що вони так роблять. Багато читав історію і бачив їхню тактику. Але думав: 2022 рік надворі, цивілізований світ, все транслюється. Адже були зйомки, і ми також знімали з коптерів і давали в соцмережі. Весь світ бачив, що коїться. Я тоді ще не розумів, що „занепокоєння ООН“ — це лише слова», — ділиться спогадами в інтерв’ю «Вечірньому Києву» захисник міста Марії.

Читайте також: 24 лютого мав піти у відпустку — захисник Маріуполя розповів, як відновлюється після 449 днів полону

Бачити, як окупанти руйнують рідне місто, для нього було нестерпним. З особливим болем у пам’яті закарбувалася багатоповерхівка на розі проспекту Миру. Поки окупанти ще не прорвали оборону, але вже активно обстрілювали Маріуполь, разом з іншими військовими чоловік допомагав цивільним з харчами, ліками та іншими необхідними речами. Приїхавши до того будинку, чоловік спустився у підвал, де побачив сотні дорослих та багато дітей. А наступного дня росіяни влучили в багатоповерхівку, внаслідок чого вона склалася як «карточний будиночок». Люди, які ховалися в підвали, опинилися заживо похованими під руїнами.

«Чорний гумор рятував від того, аби не поїхав дах»

Навесні 2022 року росіяни активно наступали, тож кільце навкруги Маріуполя швидко стискалося. Так разом з іншими бійцями гарнізону Дмитро Андрющенко опинився на «Азовсталі». Там була та сама робота, але в надскладних умовах. Воїни розрізали трубу з технічною водою з пожежних резервів, кип’ятили її та пили. Також рятували антисептики та запаси масок, адже поранених було дуже багато. Не вистачало й провіанту:

«Бувало й таке, що нічого не варили — за день могли з’їсти баночку горошку на трьох. Пам’ятаю суп із горсткою якихось макаронів, але з приправою Ектора Хіменеса Браво. Жартували тоді. Чорний гумор рятував від того, аби не поїхав дах. Пам’ятаю, як це відео з приготуванням юшки виклали у соцмережу, і Ектор нам відповів у коментарях, мовляв, тримайтеся хлопці, я вам ще стейки приготую після звільнення», — розповідає «азовець».

Читайте також: «Це про пам’ять та емоції»: захисник Маріуполя пише дуже особисту книгу про бої за місто

Ситуація в місті загострювалася, а на «Азовсталі» катастрофічно зростала кількість поранених. У другій половині травня маріупольський гарнізон отримав наказ залишити територію металургійного заводу. Так Дмитро Андрющенко опинився в російському полоні. Пригадує, що зважаючи на всі обставини та кількість українських захисників, яких не вдається повернути з неволі, у швидкий обмін не вірив. Однак ніколи не втрачав віри у свою країну.

Питали про бойових гусей та біолабораторії

Допити полонених росіяни влаштовувати майже не щодня. Як пригадує чоловік, питання ставили дурнуваті: про тунель між містом та Запоріжжям, бойових комарів та гусей, біолабораторії в «Азовсталі». Однак ціллю загарбників було не отримати інформацію, а змусити людину взяти на себе вину та відправити «на нари». Дмитро Андрющенко не підписував «зізнання», за що йому «потім добряче влітало».

«Якось викликали на допит і кажуть: «України вже нема. Польські батальйони просунулися через Львівську та Тернопільську область і в парламенті вже поляки. Скоріш за все, у вас буде поляк президент. Поділять Україну між Польщею та Угорщиною», — розповідає «азовець».

Читайте також: «Звільнити захисників «Азовсталі» — в Європі та США відбулися акції на підтримку полонених воїнів

На Батьківщину чоловік повернувся під час великого обміну 21 вересня 2022 року. За словами захисника Маріуполя, напередодні росіяни йому погрожували ув’язненням. Везли полонених зв’язаними та з пов’язками на очах, однак військовому вдалося звільнити руки та дотягнутися до очей. Так він побачив дорожній знак «Чернігівська область». Це стало для воїна «найщасливішим моментом у житті».

Після повернення та реабілітації Дмитро Андрющенко не сидить склавши руки. Він активно виступає перед міжнародними партнерами та організаціями, знову та знову розповідаючи про оборону Маріуполя, війну в Україні, тортури в полоні та терор окупантів відносно цивільного населення. Своєю місією вважає докласти максимум зусиль, щоб рашисти були покарані, а українці повернулися додому.

Нагадаємо, в столиці з’явився мурал на честь «азовця» Андрія Огородника.

Фото: «Вечірній Київ» та з особистого архіву Дмитра Андрющенка

Источник