У зоні АТО/ООС люди воювали за покликом серця і душі. Тоді не було такої військової навали, адже з боку росіян у вторгненні брали участь ті, хто прагнули грошей або слави.
У 2022 році війна стала загальнонаціональною – ракети дістають і Львова, і Чернігова, і Чернівців. Війна стала ближчою та масштабнішою. Тому наші воїни зізнавались: їх хвилює те, що рівень збройної агресії росії став у рази вищим. І вбитими можуть опинитись не тільки вони, але і їхні родини, батьки та друзі. Вже не мало значення, де хто живе. Додам, що «Азовсталь» обороняли захисники з усієї України – прикордонники, НГУ, ЗСУ, ВМС, ТрО та інші підрозділи. І кожен хвилювався за близьких і тих, хто поряд. Росіяни не знали, що Моісєєнко – диякон ПЦУ. Після виходу військових з «Азовсталі» їх та особисті речі ретельно обшукали. Звісно, росіяни не могли собі відмовити у відкритому грабунку валіз. Хтось з військовополонених, як сам отець Андрій, встигли заповнити анкети від Червоного Хреста. Чоловік вказав телефон свого сина, і через місяць йому зателефонували з цієї організації. 29 жовтня отець Андрій опинився серед групи з 52 українських цивільних та військових, яких обміняли на росіян. За словами владики Сергія (Горобцова), диякон повернувся схудлим на 40 кілограмів. В Україні його спочатку зустріли профільні військові. Далі – первинне лікування у дніпровському шпиталі.