Опублікована стаття відомого маріупольського краєзнавця і кінематографіста Сергія Бурова, в якій пояснюється, за яким принципом наприкінці XIX століття вулицям Маріуполя надавали назви.
У маріупольської влади майже сто років не доходили руки, щоб дати назви міським вулицям. Та й кому ці назви були потрібні? Адже на той час у Маріуполі проживало не більш ніж 14 тисяч осіб обох статей. Усі й так знали, хто де живе і де що знаходиться. Але ось історичний факт. Вулицям Маріуполя 28 вересня 1876 року, а колишнім приміським селам 15 вересня 1877 року було присвоєно власні імена. До наших днів не дійшли відомості, чи проводили з цього приводу громадські слухання, чи засновували комісії з найменувань, чи запитували що-небудь у жителів кожної вулиці. Треба думати, рішення з цього приводу ухвалила міська дума за поданням міської управи. Ось і все.
Читайте також: Історія маріупольських пляжів від Сергія Бурова
Отже, назви та принципи найменування площ і вулиць Маріуполя, затверджені 28 вересня 1876 року.
Площі.
Соборна — оскільки на ній височів головний православний храм — собор св. Харлампія. Тепер на його місці стоїть будівля, у народі відома як ДОСААФ.
Олександрівську площу названо на честь імператора Олександра II, за велінням якого було проведено низку реформ, зокрема й скасування кріпосного права. У наші дні цей топонімічний об’єкт називається Театральною площею.
Косьмо-Дам’янівська площа. На ній стояла церква Різдва Богородиці, в якій знаходилася особливо шанована ікона Косьми і Дам’яна. Маріупольці називали церкву Карасевською. Її парафіянами були жителі села Карасу-Базар.
Мар’їнська площа, на якій була побудована церква Успіння Божої Матері. Тут молилися жителі передмістя Мар’їнська. Зараз це район школи №36 та автовокзалу.
Поперечні вулиці.
Торгова вулиця, на ній було зосереджено безліч торгових закладів.
Вулиця Харлампіївська, назва зрозуміла з наведених рядків про собор.
Міська магістраль, яка була розділена на дві частини Марії-Магдалининською церквою. Вона була закладена Азовським губернатором В.А.Чортковим, її стіни частково були зведені ще до приходу греків. Частина вулиці, спрямована в південному напрямку, — Магдалининська, інша, спрямована на північ, — Грецька.
Наступна вулиця була роз’єднана Олександрівською площею на два відрізки. Один — зорієнтований у бік моря — вулиця Лікарняна, бо на ній розташовувалася земська лікарня, а другий відрізок — у бік протилежний — названо Таганрозькою вулицею. Це був початок шляху до Таганрога. Зрозуміло, що йдеться про сучасну вулицю Куїнджі, в недавньому минулому — вул. Артема.
За нею йшла вулиця Костянтинівська. Її було названо на честь брата царя Олександра ΙΙ, великого князя Костянтина Миколайовича. Він двічі відвідував наше місто: вісімнадцятирічним юнаком у 1845 р. і будучи вже зрілою людиною — морським міністром Російської імперії — у 1872 р.
Читайте також: На честь кого наше місто назвали Маріуполь?
Поздовжні вулиці.
Мала і Велика Садові (сучасні вул. Семенишина і вул. Пушкіна) як пам’ять про те, що раніше ця частина міста була зайнята фруктовими садами.
Вулиця Італійська. На перетині вулиць Торгової та Італійської був побудований і 18 жовтня 1860 року освячений католицький храм. Оскільки гроші на його спорудження пожертвували італійці, які жили на той час у Маріуполі, та італійський король Віктор-Еммануїл, то в народі цей храм стали називати італійським. Звідси й назва вулиці.
Вулиця Георгіївська — на честь святого Георгія — йому був присвячений правий престол Харлампіївського собору.
Катерининська вулиця, найширша на ті часи, з перших проєктів забудови Маріуполя передбачалася як головна. Існують дві версії найменування: одна — на честь імператриці Катерини II і друга — на честь Катерининської церкви, що стояла поруч із Харлампіївським собором. Жодна з версій не підтверджена документально.
Вулиця Миколаївська — на честь святого Миколая — йому був присвячений лівий престол Харлампіївського собору.
Вулиця Митрополитська, на ній знаходилося подвір’я митрополита Ігнатія.
Фонтанна вулиця. Вона вела до фонтану, головного джерела водопостачання Маріуполя.
Читайте також: Коли було засновано Маріуполь — думки істориків
Вулиця Євпаторійська, на якій розташовувалося село, засноване греками-переселенцями з Гезлева (Євпаторії).
Вулиця Кафайська, на якій було побудовано село, засноване греками-переселенцями з Кафи (Феодосії).
Готську вулицю названо на честь стародавньої православної Готської єпархії, що знаходилася в Криму.
Вулиця Карасівська — це село, засноване жителями Карасу-Базара. До речі, русифікована назва населеного пункту до карасів не має жодного стосунку.
Бахчисарайська вулиця. Сама її назва говорить, з якого кримського міста прибули його першопоселенці.
Насамкінець треба сказати, що наведений вище текст написано з використанням матеріалів безцінної праці викладачів Маріупольської Олександрівської гімназії «Маріуполь і його околиці», виданої за кошти мецената Д.А. Хараджаєва 1891 року.
Фото: з відкритих джерел
Нагадаємо, раніше розповідали, що маріупольчанка написала книгу про життя під час війни.
Комментарии