«Маріуполь — це величезна братська могила, люди там згорали цілими кварталами», — азовець “Вікіпедія” — новости Мариуполя

Владислав Жайворонок на позивний “Вікіпедія” втратив ногу і дістав поранення ока під час оборони “Азовсталі” у Маріуполі. В інтерв’ю він розповів про перебування на заводі, про те, який вигляд мав Маріуполь після регулярних обстрілів із боку російських окупантів, та дав поради українцям, які не воюють. Владислав — пілот коптерів. Наприкінці березня він потрапив на «Азовсталь» разом зі своїм підрозділом. Морально-психологічний стан у всіх був досить жорсткий. Намагалися все одно виконувати свою роботу так, як це було можливо. 

“У нас було дуже багато поранених. Фактично майже всі, хто виконував якісь бойові завдання, вже мали якісь поранення різного ступеня. Також було багато хлопців із дуже тяжкими пораненнями, багато — з контузією. Були також бункери з великою кількістю людей, їх постійно обстрілювали й закидали бомбами з літаків. Деякі з таких бункерів знищили, і люди загинули», — розповів чоловік.  За його словами, противник знищував цивільний приватний сектор, де, на його думку, могла бути оборона. Тобто винищував усе, щоб не було місць для ведення оборони. Лівий берег Маріуполя зовсім не вцілів. Зараз це місто-привид, можливо кілька квартир або кілька прольотів у деяких будинках не згоріли.

“Будинки зруйновані, майже весь житловий сектор — аварійний. Росія розказує, що відновлює місто. Що вона там може відновити? Це місто відновити практично неможливо. Це просто одна величезна братська могила для всіх цивільних, які там загинули. Цифра 100 тис. — абсолютно не крайня. Фактично вона більша. Усі, хто безвісти зникли у Маріуполі, — це все загиблі”. Владислав вважає, що знайти тіло, яке згоріло разом із будинком, по якому росіяни вдарили «Солнцепеком» або «Буратіно», неможливо. «Ми нічого там не знайдемо. Можливо, будуть фрагменти якихось металевих предметів. Там і квартир уже немає — перекриття поплавилися», — каже він. «Вікіпедія» впевнений, що кожний українець повинен долучитися до Перемоги.  «Треба працювати на перемогу. Може, ви вмієте плести маскувальні сітки та в’язати светри — скоро зима. Ви зв’яжете один светр якомусь бійцю ЗСУ — і вже будете спати спокійно. Ви самі це відчуєте, що зробили не нуль, а хоч щось. І чим більше цього буде, тим швидше закінчиться війна». Більше — за посиланням.

Источник