Вікторію розлучили з Алісою у травні в Маріуполі. Тоді жінку відправили до фільтраційного табору в фейковій “ДНР”, а дитина поїхала з родичами до Запоріжжя. Пізніше Аліса виїхала до Польщі з бабусею. Вікторія напередодні Різдва поїхала до Аліси, щоб зробити їй сюрприз. Збираючись до Польщі, Вікторія повністю заповнила валізу іграшками та солодощами для донечки. Як розповідає жінка, маленька Аліса попросила у мами на подарунок динозавра. Мама та донька не бачилися від 7 травня. Загалом на “Азовсталі” Аліса провела 72 дні, а її мама в російському полоні – 168 днів. Вікторія була єдиною військовою, яка перебувала на заводі з дитиною. Вікторія з Алісою не бачилися 8 місяців. Віка із сумом згадує, як багато вона пропустила з життя доньки за цей час. “Пропустила її 5 років, зараз будемо надолужувати”, – говорить Віка.
Нарешті Віка доїхала до невеликого польського містечка, де живе Аліса з бабусею. До зустрічі лічені секунди. “Привіт, мамо, мамусю, я так на тебе чекала”, – радіє зустрічі Аліса та не відпускає маму ні на хвилину. І по черзі знайомить зі всіма своїми іграшками. Вікторія дарує донечці динозавра Гошу. Бабуся Світлана розповідає, що поки донька була в полоні, Аліса щодня брала в руки уявний телефон і телефонувала мамі – розповідала усі свої новини, тривоги і враження. Коли ж били дзвони костьолу, Аліса кожен раз казала, що це моляться за маму. Після “Азовсталі”, коли Аліса вже була з бабусею в Польщі, з дівчинкою займалися психологи. Дитина два місяці постійно економила і їжу, і воду. “Я кажу їй, пий воду. А вона – не можна багато води, треба іншим залишити, тому що води немає. Їжу також залишала на потім і переживала, що потім її просто не буде”, – розповідає бабуся. Аліса щовечора згадувала поранених без рук і ніг і звуки вибухів над бункером. А коли виходила на майданчик, брала з собою усі важливі для неї речі зі словами – а раптом ми не повернемося. Найважливішою іграшкою дівчинки був песик Шарік, з ним вона була на “Азовсталі”. Шарік був засмальцьованим і майже чорним. Аліса довго не дозволяла його прати. Як і казали психологи бабусі, з кожним місяцем Аліса буде адаптуватися до нового життя, а найкраща реабілітація для неї – це повернення мами. На Різдво у бабусі Аліса просила єдине – щоб повернулася мама. Тепер Аліса каже, що всі її мрії здійснилися. “Куди я тепер без тебе, тепер будемо лише разом”, – говорить доньці Вікторія.