Освободить Донецк! Генерал Аброськин считает, что есть только один способ вернуть оккупированные территории Донецкой и Луганской областей

На фоне обострившейся ситуации на фронте, эскалации военного присутствия российских войск на границе с Украиной, в обществе оживилась дискуссии о том, а есть ли вообще способ закончить эту войну.

То, что Минский процесс – мертв, уже не вызывает сомнений ни у кого в Украине. Даже Леонид Кравчук, нынешний глава украинской делегации в Трехсторонней контактной группе, растратил весь свой миротворческий потенциал, который он демонстрировал в начале своих полномочий.

Большинство аналитиков и политологов склоняются к мысли, что война закончится только тогда, когда падет режим Путина.

Но есть и другое мнение – не ждать смерти диктатора, а готовиться к военной спецоперации.

Эта точка зрения пока не популярна в Украине. Но мировой опыт решения конфликтов, в том числе и конфликтов с Российской Федерацией, говорит о том, что мирные переговоры не приводят к установлению мира, а лишь затягивают противостояние на долгие годы.

Генерал полиции, ректор Одесского государственного университета внутренних дел Вячеслав Аброськин с 2014 по 2017 годы возглавлял полицию Донецкой области. Собственно, ему пришлось ее заново воссоздавать, поскольку после событий «русской весны» большая часть сотрудников милиции тогда разбежалась кто куда. Кто-то экстренно заболел на длительный период, кто-то ушел в отпуск, ну а кто-то просто сбежал в Россию. Отделения полиции во многих городах были разграблены. И все приходилось начинать с нуля.

Вячеслав Аброськин принимал участие в программе подготовки сотрудников полиции к работе на оккупированной территории после ее освобождения. Он лично знает не только тех людей, кто выехал из оккупации и продолжал исполнять свой долг, лишившись всего своего имущества, но и тех, кто по разным причинам остался в оккупированных городах. И он сам готов оставить свою научную деятельность и вернуться в полицию с единственной целью – чтобы освободить Донецк.

Специально для сайта 0629.com.ua Вячеслав Аброськин согласился изложить свою позицию, как можно деоккупировать наши территории.

Тривалий час я вивчаю і збираю інформацію щодо довготривалої Сербсько-Хорватської війни, зустрічався безпосередньо з представниками Республіки Хорватії, які брали участь в організації спеціальної військової  операції «Буря», спрямованої на звільнення окупованих територій. Під час її проведення їм вистачило три дні на звільнення окупованих територій, а потім почалася мирна реінтеграція. А до цього, на початку 1992 року, у Хорватію було впроваджено миротворчий контингент ООН, однак його діяльність виявилася неефективною.

Тридцятирічний військовий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією спробували вирішити за участю різних міжнародних організацій, майже тридцять років постійно тривали Мінські перемовини, але окуповані території Азербайджану були звільнені в 2020 році тільки після проведення спеціальної військової операції підрозділами ЗС Республіки Азербайджану. Тривала операція 44 доби.

З початку 1990 рр. майже вже тридцять років окупована РФ територія Молдови — Придністров’я, і кінця ще не видно.

Залишається вже не перший рік окупованою РФ і частина території Грузії.

Тому, аналізуючи всю наявну інформацію, знання місцевості і населення, а також свій особистий досвід, отриманий під час війни на Донеччині з 2014 до 2018 років, можу висловити особисту думку щодо звільнення окупованих територій Донецької і Луганської областей. 

Так, бойові дії між Азербайджаном і Вірменією закінчилися завдяки військовій операції, відразу після звільнення стратегічного міста Шуша. У нас стратегічне місто — це Донецьк, який російські окупанти і бандформування покинуть, а точніше будуть бігти з нашої країни, і таке вже я особисто спостерігав, коли майже все керівництво ДНР бігло геть з Донецька, але нашим військовим не дали можливість продовжити наступ під час контратаки, яка послідувала у відповідь на спробу окупантів захопити Мар’їнку.

Наша війна з РФ триває вже восьмий рік, сьогодні вже гинуть ті наші військові,  кому ще в 2014 році було 15 років, питання тільки в тому, а хто буде наступним? 

Але до проведення таких успішних військових заходів, спрямованих на деокупацію, які провів Азербайджан, потрібно готуватися.   

Ми, приймаючи рішення щодо окупованих територій  в 2014-2017 рр., на жаль, не аналізували досвід країн, території яких окуповані вже багато років, тому ще на самому початку війни наробили купу помилок, забороняючи доставляти до окупованих територій продукти харчування, тим самим «вибили» нашу гривню з регіону і завели «російський» рубль, надали можливість окупантам завести свої низькоякісні продукти харчування, відповідно надали можливість заробляти на цьому РФ і багаточисельним нашим «контрабандистам-бізнесменам». Ми довго вирішували, платити пенсію нашим пенсіонерам, які залишилися там, або ні, забуваючи, що вони наші громадяни, які своєю багаторічною працею заробили право отримувати пенсію, адже там залишилися не просто пенсіонери, а громадяни України похилого віку, інваліди, тяжко хворі люди. Там, на окупованих територіях, залишилися тисячі наших дітей, яким ми перші роки війни не дали можливості виїхати, а точніше не створили найсприятливіші умови, щоб вони виїжджали і вступали до закладів вищої освіти нашої країни, а таку можливість надали російські окупанти, і тисячі наших дітей виїхали до РФ. Вже сьогодні вони повертаються, і чи буде в них бажання до об’єднання – це під великим питанням. 

Сьогодні вже тривалий час не працюють КПВВ на адміністративній межі Донецької області, періодично працює один в Луганській області, і люди — наші громадяни — вимушені порушувати законодавство, перетинаючи кордон з РФ. Відповідно до чинного законодавства України прикордонники складають адміністративні протоколи, а потім покарання — штраф, і для звичайних людей він немаленький. Все це те, що продовжує працювати проти об’єднання.

Це лише частина питань, що стосуються вже безпосередньо реінтеграції окупованих територій, ми їх на сьомий рік почали виправляти, але це тільки початок …

Вже сьогодні потрібно готувати правоохоронні підрозділи до несення служби на звільнених територіях, і на моє особисте переконання – ними не можуть бути місцеві правоохоронці Донеччини та Луганщини, тому що я особисто знаю випадки, коли керівники підрозділів міліції в 2014 році кидали своїх підлеглих, які потім вимушено залишилися там.

Так, наприклад, колишній керівник міліції Донецька під час жахливих подій, саме під час захоплення міста, просто звільнився, бо, з його слів, тяжко захворів саме в той час, і тисячі міліціянтів Донецька залишилися один на один, і відповідно перед вибором, а цей керівник на сьомий рік поновився на службу вже в поліцію Донеччини, питання — хто його буде там слухати? І таких багато.

Повинні бути ті, хто не тримає образ на місцевих мешканців, хто не брав участь в АТО, ООС, потрібні будуть ті, хто пройшов спеціальну підготовку, таку, як проходили в Угорщині правоохоронці Хорватії, після якої хорвати і серби різні за віросповіданням спільно несли разом службу.

І це мова не тільки про поліцейських …

Щоб повернути нашу землю, однієї вдалої проведеної військової операції буде недостатньо, нам всім потрібно буде ще багато попрацювати.

Читайте по теме: Обострение на Донбассе: Зеленский поехал на передовую

Мариуполь снова на военных картах. Пойдет ли в наступление Путин? Мнение аналитиков и военных экспертов

Источник