«Повно трупів на вулицях було розкидано, я бачив, що на деревах висіли тіла людей, розірвані тіла»: історія переселенця з Маріуполя — новости Мариуполя

Ігорю Яворському 72 роки, але попри поважний вік, чоловік мріє повернутися до рідного міста і продовжити жити в українському Маріуполі.

Його історія дуже хвилююча і душевна, як і багатьох інших. 35 днів він провів у підвалі багатоповерхівки у Маріуполі. Тоді у місті йшли активні бої. Виїхати з рідного міста чоловік вирішив лише тоді, коли зрозумів, що перебувати йому там небезпечно через проукраїнську позицію.

Читайте також: «Я буду допомагати, тому що я переселенець» – історія однієї волонтерки

Ігорю Яворському з невеликою валізою, в якій були лише найнеобхідніші речі, вдалося вийти зі своєї квартири у Маріуполі 6 квітня 2022 році. Відтоді ця валіза мандрує з ним від одного тимчасового місця проживання до іншого. Народився чоловік на Львівщині. Але батьки переїхали у Луганську область. Його тато працював у шахті у селищі, яке розташовувалось у 4 км від російського кордону. Ігорю Яворському судилося повернутися на малу батьківщину вже у статусі переселенця майже через 65 років.

Чоловік розповів, що після військової служби у прикордонних військах у Мурманську (Росія) він приїхав в Україну і з 1986 року проживав з родиною у Маріуполі. Початок великої війни 24 лютого 2022 року застав його вдома у Маріуполі. Наступного дня російська ракета влучила у сусідній під’їзд його будинку.

«Повно трупів на вулицях було розкидано, я бачив, що на деревах висіли тіла людей, розірвані тіла»: історія переселенця з Маріуполя - новости Мариуполя

«Перший під’їзд повністю був зруйнований, він склався. Ми жили у другому під’їзді. Для чого стріляли по житловому будинку? Я якраз був у спальні і чув, як літак летить, викидає ракету і ударною хвилею все повиривало у квартирі. Мене ледь не викинуло. Якби десь ближче стояв, то вилетів би з 8-го поверху. Швидше б полетів, ніж подумав. У нашому будинку було десь 70 людей. У моєму під’їзді – 44 квартири. Багато людей, як тільки війна почалась, у той же ж день повиїжджали», – розповідає Ігор Яворський.

На той час залишатись у квартирі було небезпечно, каже, через постійні російські обстріли. 27 лютого Ігор Яворський з дружиною спустились у підвал будинку, як і всі, хто ще залишився з сусідів. Переважно це були літні люди.

Читайте також:  Хто з переселенців може отримати допомогу на сім’ю — деталі

«Люди всі пішли в підвал, тому що повиривало вікна, двері у квартирах, а вночі морози були до мінус 8. Як назло, у березні день у день – 8 градусів морозу. Снігу немає, а мороз тисне. У підвалі кожен займав маленький блок, намагався якось облаштуватись. В одному був я, дружина і ще 4 сусідки. Там і жили. Хто що міг, то приніс з квартири: ковдри, подушки. Вже у перші дні війни не було хліба. У мене були запаси круп, які приніс, мав мангал – і на ньому і готували. Ми у підвалі спали, а за стіною гуляв вітер, тому під’їзд був розвалений ракетою», — поділився маріуполець.

«Повно трупів на вулицях було розкидано, я бачив, що на деревах висіли тіла людей, розірвані тіла»: історія переселенця з Маріуполя - новости Мариуполя

Ігорю Яворському довелося провести у підвалі 35 днів.  Він відмовився виїжджати з дружиною з Маріуполя в росію. Хотів бути в Україні, відремонтувати вікна і двері у квартирі, щоб не гуляв вітер і не затікала вода. І ще ніяк не хотів повірити в те, що його місто окупує росія. Коли район, в якому мешкав, перестали обстрілювати, переселився з підвалу у своє помешкання.

 «Лише одне вікно у мене залишилось у квартирі. Я позакривав всі інші матрацами і спав на кухні. З вікна я бачив якраз «Азовсталь», це було десь 7 км від мене. Щоночі з 23-ї години до 4-ї росіяни обстрілювали завод. Кидали бомби. Так там таке сяйво було…Все тремтіло. Один літак пройде, за ним одразу другий, бомбили, бомбили. Я знав, що завод міцний, але чи витримає такі бомби, то мав сумніви. Там страшно було, там були військові і цивільні люди. Навіть згадувати страшно.

Якось у нашому дворі з двох машин висипались російські солдати. На двох ЗІЛах приїхало осіб 70. Увірвались у будинок з криком: «Відкривайте квартири, будемо зачистку робити». Я піднявся на 8-й поверх і відкрив хату. Під дулом автомата один мене повів. Все подивився і повісив білу стрічку на двері, що перевірено. Російська армія пішла у центр міста, а через два дні прийшли бойовики  «днр». Їхній блокпост був поруч», – каже Ігор Яворський.

Історія з українськими військовослужбовцями змусила чоловіка задуматись про виїзд з Маріуполя. Українські військовослужбовці відбивались від противника, допоки у них не закінчились боєприпаси, і ніхто не міг їм прийти на допомогу, противник практично взяв їх в оточення, про що говорили представники влади. Воїни намагались врятуватись, перевдягнувшись у цивільний одяг, каже Ігор Яворський. Двоє з них, додає, сховались у підвалі одного будинку, четверо – в сусідньому.

Читайте також: Фінансова допомога для переселенців — куди подати заявки на виплати

«Повно трупів на вулицях було розкидано, я бачив, що на деревах висіли тіла людей, розірвані тіла»: історія переселенця з Маріуполя - новости Мариуполя

«Може, хлопці хотіли пройти до Запоріжжя. У нас три будинки були розташовані буквою «п». Росіяни прийшли – і мешканці здали українських воїнів. Люди були у нашому дворі далеко не всі доброзичливі, було багато проросійських, підтримували путіна. Українців забрала ФСБ росії, посадили їх у машину. Не знаю, куди відвезли, чи вбили, чи катували. Просто українських бійців здали мешканці з 9-го будинку. Я зрозумів, що треба втікати, поки не прийшла Росгвардія. Тоді вони вже точно б мною зайнялись. Бо сусіди знали, що я маю проукраїнську позицію, що «бендерівець» з західного регіону України. Мене б першого здали», – говорить Ігор Яворський.

6 квітня 2022 року, зібравши необхідні речі у валізу, взявши кота, Ігор Яворський вийшов з квартири. Два кілометри пройшов пішки до російського блокпоста. Там стояли автобуси, які перевозили людей у селище Нікольське, окуповане росією. Евакуацією українців займались російські сили. З Маріуполя чоловіка випустили без жодних проблем. У Нікольському, каже, його активно агітували їхати в росію – транспорт чекав на людей, щоб відвезти їх у сусідню країну. Але чоловік не погодився. Дістатись до Запоріжжя було складно. На вільну українську територію нікого не вивозили. Ігор Яворський знайшов автомобіль, який їхав у бік Бердянська. Але проїхати потрібно було шість блокпостів російських сил. З одного машину розвернули – і чоловік знову потрапив у Нікольське. Вже звідти вибирався сільськими дорогами у Бердянськ. Його шлях з Маріуполя до Запоріжжя тривав одинадцять днів.

«Я хочу повернутись у Маріуполь, і таких багато маріупольців. І ми туди повернемось. Знаю тих, хто в Маріуполі за росію і путіна, і відкрито їм казатиму самим здатись українській владі. Бо інакше сам піду і здам зрадників», ‒ говорить чоловік.

Читайте також: Нова грошова допомога для переселенців — хто і як може отримати

Сьогодні Ігор Яворський тимчасово проживає у санаторії у Львівській області, частину якого віддали для переселенців. Невдовзі доведеться змінити це місце, подав заяву для поселення у тимчасовий прихисток у Львові. Він каже: часто з іншими переселенцями дивиться на світлини з Маріуполя і сльози навертаються на очі. На жаль, говорить, не збереглись його власні фотографії, тому що телефон розбив. Агресор зруйнував його місто, перетворив Маріуполь у місто мертвих, наголошує Ігор Яворський.

Фото: з відкритих джерел

Источник