Інструктор «Азову» старший сержант з позивним «Ромео» долучився до легендарного підрозділу (тоді ще – полку) в лютому 2015 року. За цей час він виконував бойові завдання в Широкиному, Чермалику, Павлополі, Водяному на Донеччині. А напередодні повномасштабного вторгнення РФ перебував у Маріуполі, і вже 24 лютого встав на оборону лівого берега міста.
«Ситуація була дуже напруженою всю кампанію. Ми перебували під постійним вогнем з усіх стволів та нальотами ворожої авіації, які скидали на місто ФАБи. З моря по нам били їх бойові кораблі. Постійно літали гвинтокрили. Були складнощі в комунікаціях з суміжними підрозділами, часто рації налаштовувались на різні частоти і ми не могли комунікувати один з одним. Воювати дуже важко з самого початку», — пригадує військовий.
Читайте також: «Гірше, ніж там було, бути не може» — захисник Маріуполя розповів про полон та відновлення
За його словами, тактика «спаленої землі», яку застосовувала російська армія в Маріуполі, суттєво впливала на ситуацію на полі бою. Адже через тотальне знищення позицій та цивільної інфраструктури міста не було можливості «зачепитися». До того ж, боротися доводилося з противником, який мав перевагу в людському ресурсі, техніці та озброєнні, авіації, а фронт стрімко падав з обох боків. Однак надважка ситуація не зламала «азовців»:
«Розуміння, що ми в повному оточенні, з якого нам навряд вибратись живими, було дещо сюрреалістичним. Проте ми згодом прийняли ці факти, нову реальність і зрозуміли, що все, що лишається, це самим обрати свою смерть. І ми обрали ту, яка красива та почесна. У повному оточенні, в меншості ми будемо боротись до самого кінця, загинемо як герої, не здамо наше місто, виграємо час для країни та заберемо з собою чималу кількість ворогів», — розповідає «Ромео».
Захисники Маріуполя зробили ставку на швидкість та маневреність. Тож відбивали безліч штурмів, знищували ворога та намагалися втримати оборону, незважаючи на те, що артилерія противника інколи «крила по два дні безперервно».
14 березня 2022 року чоловік отримав вогнепальне поранення та був евакуйований до шпиталю на комбінат Ілліча. Однак через кілька днів росіяни атакували його з авіації: військові, яким вдалося вижити, перемістились на «Азовсталь». В останній день за бійцем та іншими пораненими прилетіли українські гелікоптери.
«У наш борт влучила ракета з «Ігли». Один двигун був виведений з ладу, та наші льотчики втримали керування. Другий борт, який летів за нами, на превеликий жаль, збили», — пригадує «азовець».
Читайте також: Війна за право попрощатися — вдова захисника Маріуполя розповіла, як 14 місяців чекала на тіло чоловіка
Так, після важких боїв, поранений, він опинився у шпиталі в Дніпрі, а незабаром – у Львові. Там чоловік переніс три операції та пересадку шкіри, потім ще близько місяця «подорожував» лікарнями. А після відновлення в санаторії, коли вже зміг ходити самостійно, захисник повернувся до служби у новосформований батальйон «Азову» в Запоріжжі.
Так для старшого сержанта розпочалася нова «глава» – він став інструктором. Чоловік зізнається, що перекваліфікуватися було складно, але завдяки завзятості, саморозвитку та вдосконаленню навичок йому та його підлеглим вдалося вийти на вищий рівень.
Нагадаємо, дружина захисника Маріуполя організувала благодійний ярмарок. Які лоти можна придбати, раніше розповідав mrpl.city.
Фото: бригада спеціального призначення НГУ «Азов»
Комментарии