Варшавський Центр документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна збирає історії маріупольців, яким вдалося виїхати з окупованого міста.
Їхні історії перекладають і архівують, щоб потім ці свідчення могли використати історики, науковці і правоохоронці.
Читайте також: Правозахисники: в Маріуполі вбито близько 100 тис. людей — це був геноцид
«Росіяни, вони фактично, щоб знищити сліди про свої злочини, усі ці будинки зруйнували ще більше і, роздираючи лопатами екскаваторів, занурювали весь цей будівельний бруд разом з останками тіл наших співвітчизників», – розповіла депутатка Маріупольської міськради, Катерина Сухомлинова, яка 20 днів під обстрілами вивозила поранених людей з Маріуполя.
Саме Катерина стала першою свідкинею центру Лемкіна, яка погодилася говорити відкрито. Нині вона — вже працівниця цього центру.
Ще одна маріупольчанка Наталія, яка під час бомбардувань міста ховалася з дітьми в підвалі школи, теж відкрито розповіла свою історію.
«Я тримаю дитину на руках і летить літак. Я у такому страху, мене так трусило. Я навіть вголос молилася. Я просила: «Ні, ні, будь ласка, ні!». Я розуміла, що бомба з літаку нас просто на шматочки розірве і ніхто не буде знати, хто похований в цій ямі», — зазначила жінка.
Читайте також: Місто стало символом спротиву — режисер Мстислав Чернов розповів про фільм «20 днів у Маріуполі»
Наталії з дітьми вдалося врятуватися. Але її чоловік потрапив у полон. Вже майже півтори тисячі історій про вбиства цивільних, катування, зґвалтування і депортації почули і записали у Центрі.
«Мене вражає, що люди знаходять в собі сили про це говорити. На одному диханні говорити дуже страшні речі», — зауважила співробітниця Центру Анна Берегова.
Крім цього, команда документує злочини російської армії в Україні на деокупованих територіях. Частину свідчень у Польщі вже оприлюднили. Їх озвучили актори на публічних заходах.
«Створення такого архіву, такого сховища памяті війни буде видом нематеріальної підтримки для України. За 10-20 років ці свідчення виконають свою роль, будуть джерелом для дослідження російських звірств, стануть джерелом для написання книжок, щоб про цю війну знали і пам’ятали на основі індивідуальних свідчень людей», — наголосив керівник Центру Якуб Керсіковський.
Більше про роботу Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна можна дізнатися за посиланням.
Раніше розповідали, що окупований Маріуполь захищали цивільні пенсіонери та юнаки.
Фото: з відкритих джерел
Комментарии