Вижили і не скорилися — маріупольці свідчать про злочини російських загарбників — новости Мариуполя

Вижили і не скорилися - маріупольці свідчать про злочини  російських загарбників - новости Мариуполя

Вижили і не скорилися - маріупольці свідчать про злочини  російських загарбників - новости Мариуполя

Вижили і не скорилися - маріупольці свідчать про злочини  російських загарбників - новости Мариуполя

Варшавський Центр документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна збирає історії маріупольців, яким вдалося виїхати з окупованого міста.

Їхні історії перекладають і архівують, щоб потім ці свідчення могли використати історики, науковці і правоохоронці.

Читайте також: Правозахисники: в Маріуполі вбито близько 100 тис. людей — це був геноцид 

«Росіяни, вони фактично, щоб знищити сліди про свої злочини,  усі ці будинки  зруйнували ще більше і, роздираючи лопатами екскаваторів,  занурювали весь цей будівельний бруд разом з останками тіл наших співвітчизників», – розповіла депутатка Маріупольської міськради, Катерина Сухомлинова, яка 20 днів під обстрілами вивозила поранених людей з Маріуполя.

Саме Катерина стала першою свідкинею центру Лемкіна, яка погодилася говорити відкрито. Нині вона — вже працівниця цього центру.

Ще одна маріупольчанка Наталія, яка під час бомбардувань міста ховалася з дітьми в підвалі школи, теж відкрито розповіла свою історію.

«Я тримаю дитину на руках і летить літак. Я у такому страху, мене так трусило. Я навіть вголос молилася. Я просила: «Ні, ні, будь ласка, ні!». Я розуміла, що бомба з літаку нас просто на шматочки розірве і ніхто не буде знати, хто похований в цій ямі», — зазначила жінка. 

Читайте також: Місто стало символом спротиву — режисер Мстислав Чернов розповів про фільм «20 днів у Маріуполі» 

Наталії з дітьми вдалося врятуватися. Але її чоловік потрапив у полон. Вже майже півтори тисячі історій про вбиства цивільних, катування, зґвалтування і депортації почули і записали у Центрі.

«Мене вражає, що люди знаходять в собі сили про це говорити. На одному диханні говорити дуже страшні речі», — зауважила співробітниця Центру Анна Берегова.

Крім цього, команда документує злочини російської армії в Україні на деокупованих територіях. Частину свідчень у Польщі вже оприлюднили. Їх озвучили актори на публічних заходах. 

«Створення такого архіву, такого сховища памяті війни буде видом нематеріальної підтримки для України. За 10-20 років ці свідчення виконають свою роль, будуть джерелом для дослідження російських звірств, стануть джерелом для написання книжок, щоб про цю війну знали і пам’ятали на основі індивідуальних свідчень людей», — наголосив керівник Центру Якуб Керсіковський.

Більше про роботу Центру документування російських злочинів в Україні імені Рафала Лемкіна можна дізнатися за посиланням.

Раніше розповідали, що окупований Маріуполь захищали цивільні пенсіонери та юнаки. 

Фото: з відкритих джерел

Источник