Збори з військовими психологами та капеланами ОС пройшли у Слов’янську

Інструктивні заняття психологів та капеланів мобільних груп психологічної підтримки угруповання НГУ в Об’єднаних силах відбулися на базі Слов’янського полку.

Ми вже восьмий рік поспіль живемо в умовах так званої «гібридної війни». Війська країни-агресора приділяють все більше уваги психологічно-інформаційним операціям, працюють на все тонших «струнах» людської душі та різноманітніших рівнях соціальної комунікації. При чому цей негативний вплив поступово навчився самостійно відтворюватись, живитись нашими емоціями, страхами, фантазіями та браком знань. Цей феномен українському сегменті Інтернету отримав назву #зрада.

Подібний вал негативної інформації, зокрема фейків, робота ботоферм лише поглиблюють руйнівну дію стресу.

Кому, як не військовим психологам знати, наскільки небезпечними можуть бути ці явища?

«Нам необхідно виявити проблему на стадії її зародження», – заявив начальник служби психологічного супроводження службово-бойової діяльності відділу психологічного забезпечення департаменту персоналу ГУ НГУ полковник В’ячеслав Олійник. – «Нерідко найпростіший «скринінг» дозволяє це зробити. При чому багатьом людям сьогодні легше написати про свою проблему, ніж почати про неї говорити. Проте далі ми не маємо морального права лишити людину з негативною ситуацією наодинці»

«При появі проявів страху, апатії, ми аналізуємо ситуацію на присутність трьох основних компонентів: наявність об’єктивної загрози, ресурсів для спротиву, можливості уникнути даної ситуації. Існують чіткі критерії, які дозволяють оцінити рівень впливу інформаційної агресії у військових підрозділах. Адже без своєчасно вжитих заходів ситуація може дійти до деморалізації, або зміни ідентичності особового складу», – пояснює психолог НГУ Олена Дійсно, діагностика проблеми чи кризового явища – важлива частина роботи психолога. Проте вона не може перетворюватись на самоціль. Натомість, якщо ми разом розв’язали індивідуальну проблему, то надалі вона перестає бути чимось непереборним для всього колективу. Так криза спочатку розкриває потенціал людини, а потім і формує перспективу для цілої групи.

«Якщо людина наважилась піти на контакт та звернулася до капелана чи психолога, це означає, що вона хоче змін та починає по-новому осмислювати своє місце та роль тут і зараз. Це, власне, той момент, коли можна сконцентруватися на перспективі», – поділився думками військовий капелан отець Василь

«Моя мотивація – вивчати людину та допомагати їй. У Національній гвардії України я з часів Майдану. Пройшов строкову службу, потім вчився на психолога. Я поставив собі за мету стати психологом в батальйоні оперативного призначення. Це підрозділ живе добровольчим духом, там служать вмотивовані люди. Як не дивно, основна форма роботи з ними, здавалось би, звичайне спілкування. Нерідко боєць, просто проговорюючи свою проблему, виходить на позитивний спосіб її розв’язання – і це просто диво, і величезне задоволення», – поділився офіцер-психолог Юрій Галазюк

Водночас потрібно розуміти, що військовий психолог теж перебуває під перманентним інформаційно-психологічним тиском. Мимохіть він пропускає через себе агресію, стрес, біль, проблеми військовослужбовців. Тому він теж повинен знати, як у першу чергу, захистити себе самого та своїх колег.

«Важливо підтримувати професійний рівень психологів, які беруть участь в складі мобільних груп психологічної підтримки. Недарма ми цього разу стільки часу відвели інтервізії. Таким чином ми підняли проблемні запити психологів, які потребують допомоги для розв’язання кризових ситуацій в житті особового складу», – зауважує полковник В’ячеслав Олійник.

Він додає, що у своїй роботі психолог теж має навчитись розслаблятися та знімати собі стрес. Цьому сприяють різноманітні вправи на релаксацію та розтягування, дихальні техніки: «Це так званий «Курс щастя», або Шрі Шрі йога. Він допомагає нормалізувати стан людини, налаштувати її на взаємодію у колективі, і примирити з собою. Через такі вправи прищеплюється зовсім інший погляд на життя і процеси, якщо ними займатися постійно. Подібні практики особливо корисні для військовослужбовців, яким за тридцять- сорок років. Врешті, це – дієвий спосіб боротьби з психосоматикою. У 254- му загоні контролю бойового стресу Збройних сил США психолог, крім профільної освіти повинен мати сертифікат, що він володіє масажем, йогою, mindfulness тощо»

Кожен з психологів під час інструктивних занять міг провести майстер-клас з улюбленої практики, а також отримати від колег, так би мовити «зворотній зв’язок».

«Я використовую у свої роботі такий метод, як біосугестія. Він дозволяє переключити увагу людини з негативу та проблем, на їхній фізичний та моральний розвиток», – поділився офіцер-психолог Віталій.

«Я прибула до Слов’янського полку на стажування. Воно триватиме місяць. Здебільшого працюємо над тестуванням особового складу. Хочу у подальшому тут служити. На цих заняттях я вперше, але цей досвід мені дуже сподобався», — зауважила курсант НА НГУ Анна

Сьогодні психологічна та капеланська служби у Національній гвардії переживають стрімке зростання професіоналізації. Свій специфічний відбиток на цей процес накладають постійна робота над контролем бойового (оперативного) стресу та зусилля спрямовані на збереженні, захисті, допомозі особовому складу, розкриттю його потенціалу.

Пресслужба угруповання НГУ в ОС

Источник