Звільнені з полону оборонці Маріуполя вперше розповіли про пережите в неволі — новости Мариуполя

29 червня на території Запорізької області між Україною та росією відбувся наймасштабніший обмінів полоненими. Додому повернулися 144 українських військовослужбовців. Наразі бійці перебувають на лікуванні у різних медичних закладах Запорізької області.
Хлопці вже трохи прийшли до тями, до багатьох із них приїжджали рідні та близькі. З журналістами вони спілкувалися вперше.

СИН НЕ ВПІЗНАВ І ПЛАКАВ
Морський піхотинець Сергій родом із Запорізької області, його місто зараз перебуває у тимчасовій окупації. Він обороняв Маріуполь, був на заводі ім. Ілліча.
«Ситуацію ви всі бачили, її не передати словами. Постійно був шалений темп війни, блокада. Нам треба було розтягувати все: боєприпаси, харчування, провізію. Не було можливості навіть поповнювати запаси», – каже Сергій.
4 березня у Маріуполі зник мобільний зв’язок. Боєць каже, що не особливо тоді розуміли, що відбувається. «Штаби все знали та контролювали, а ми лише знали, що відбувається у нас на ділянці. Знали, що нам треба стояти. Ми розуміли, що перебуваємо у блокаді. І якщо здаємо свої позиції, то підставляємо усіх. Ну, просто ми закінчилися, так би мовити…», — каже Сергій.
Під час оборони Маріуполя Сергій отримав осколкові поранення голови, рук, ніг та шиї. Боєць розповідає, що спочатку його разом із рештою військових евакуювали до «днр». У тамтешньому шпиталі, як каже сам Сергій, «трохи підремонтували та відправили до Донецька».
За словами героя, багато деталей він не може розповісти на камеру, адже у полоні у росіян перебуває ще багато наших хлопців. Він боїться нашкодити побратимам. Пригадує, як чимало разів обмін зривався, а росіяни переконували, що українські воїни не потрібні Батьківщині. 
«Коли обмін таки відбувся і нас посадили до автобуса, я до останнього не вірив, що ми доїдемо. Здавалося, що зараз розвернеться автобус і назад поїдемо», — розповідає Сергій.

Вдома на хлопця чекала маленька дитина та дружина. Каже, іноді лише думки про родину допомагали зовсім не вибитися із сил. 
«Були моменти, коли сил не залишалося, коли на ношах несли. Закриваєш очі і бачиш свою дитину», — згадує боєць.

ПІСЛЯ ПРОТЕЗУВАННЯ ХОТІВ БИ ПОВЕРНУТИСЯ В СТРІЙ
Сусіднє ліжко в одній палаті із Сергієм займає 22-річний Петро з Енергодара. Він боєць НГУ, знаходився на «Азовсталі». Згодом, 6 квітня, отримав кульове поранення у ногу. Госпіталізувати не було можливості, тому він втратив кінцівку. Операцію з ампутації провели 16 квітня. На запитання,  чи знали вони, що на заводі були сотні цивільних людей, каже: «Ми знали, що є цивільні, ми одразу їх попереджали, що треба йти, бо тривають бої. На заводі були бункери, і багато жителів залишалися в них. Вони завжди до нас доброзичливо ставилися, підгодовували нас, молоко приносили. Знаю, що всі цілі вийшли».
Попри важку травму, Петро не падає духом. Каже, що російські солдати намагалися тиснути, запевняли, що Запоріжжя вже захопили. Але хлопці до останнього вірили, що місто стоїть. Найближчим часом на Петра чекає протезування і після проходження реабілітації він би хотів повернутися в стрій. Але мама та дружина проти.
НА БІЙЦІВ ЧЕКАЄ ТРИВАЛА РЕАБІЛІТАЦІЯ
Бійців відвідало керівництво Запорізької області. За словами голови ОДА Олександра Старуха, хлопці – герої. Всі вони отримують допомогу у повному обсязі. Лікарі, які опікуються військовослужбовцями, додають, що травми, у хлопців різні: вогнепальні, мінно-вибухові.
«Якусь первинну медичну допомогу їм надали, але це не те, що потрібно. Їм надали (росіяни) медичну допомогу далеко не у повному обсязі», — кажуть лікарі.

Більше новин читайте в нашому Telegram-каналі.
Раніше ми повідомляли: Британська розвідка дала прогнози стосовно битви за Донецьку область 

Источник